СОЦІАЛІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
ГЕНЕРАЛ АУН САН
Переклад від Комітету Літератури РКПУ
Ігор Можейко
ГЕНЕРАЛ АУН САН
(2025)
Переклад на українську мову від
Комітету Літератури РКПУ
Аун Сан
Передмова
ㅤБіля автобусної зупинки, поряд з нашими воротами ростуть два великі дерева. Під деревами прохолодно в найпекучішу спеку і сухо навіть після зливи. До ствола одного з них на висоті грудей прикріплений будиночок розміром із шпаківню. У будиночку стоять пузаті горщики зі свіжою водою. Такі ж, як і на всіх дорогах Бірми. І гуртки. Щоб напитися у спекотний день.
ㅤБіля автобусної зупинки, поряд з нашими ворогами, ростуть два дерева з гарною назвою — Полум'я Лісу. Тінь від них падає на дорогу і, перебігши її, лягає на глянцеву блакитність озера. У воді по черево стоять флегматичні буйволи. На їхніх сизих спинах сплять маленькі білі чаплі.
ㅤЖарко. Так жарко, що обпалює клямку на хвіртці, а з душу ллється окріп. Навіть жаби, що оглушливо мукали ночами, зникли — висохло їхнє болото. Бродячі собаки злісно поглядають на небо. Півроку як жодна хмара не порушила його синю безтурботність.
ㅤУсі чекають на мусон. Про нього говорять як про побачення з коханою дівчиною.
ㅤІ тут розквітають два дерева біля автобусної зупинки. ㅤㅤㅤㅤㅤㅤПрокидаєшся вранці — дерева розпустилися величезними червоними прапорами. Вони цвітуть так густо, що не видно листя, цвітуть переможно, соковито, розмашисто.
ㅤЖодна рослина у світі не здатна на щось подібне.
ㅤЗначить, настала весна. Жовтими, білими, помаранчевими, бузковими квітами зацвітають дерева по всьому Рангуну. Різнобарвним конфетті пелюсток покриється сіре шосе.
ㅤЩе немає натяку на дощі. Мусонні хмари неквапливо набирають сили десь над Бенгальською затокою, спека ніяк не зменшилася, але червоні шапки дерев сповіщають про близькі зміни.
ㅤВесна в Бірмі — це перша злива, це Новий рік, що приходить у квітні.
ㅤАле не весна, не дощі приносять із собою життя і цвітіння, а, навпаки, дерева, ніби кваплячи час, піднімають прапори, щоб покликати мусон.
ㅤІ це їм завжди вдається. Їх багато, дерев, у Бірмі. Вони цвітуть так яскраво, що хмари над Бенгальською затокою не можуть не помітити призову.
ㅤА може, вони тільки й чекають на цей сигнал, щоб синьою стіною рушити до Іраваді.
ㅤЩоправда, дерева найчастіше відцвітають, не дочекавшись дощів. Але вони зробили свою справу.
ㅤВесна приходить.
ㅤДоля людини, про яку написана ця книга, людини, яка все своє коротке життя присвятила боротьбі за свободу Бірми і яка не дожила кількох місяців до її звільнення, завжди нагадувала мені квітуче Полум'я Лісу. Та й не лише його доля. Аун Сан не самотній — мусон визволення прийшов до Бірми саме тому, що до нього і разом із ним боролися та гинули тисячі інших.
ㅤТому ця книга не тільки біографія Аун Сана, а й розповідь про Бірму, про її боротьбу за свободу, про генерала Бандула, про Золотого Яуна, про Сая Сана, якого повісили англійці, і про багато інших.
ㅤПисати її цікаво та складно. Цікаво, бо Бірма — чудова країна та історія її барвисте, трагічне та захоплююче, життя головного героя книги — Аун Сана схоже часом на пригодницький роман, часом на давньогрецьку трагедію. Складно, тому що в рік смерті Аун Сана, в 1947 році, йому було всього тридцять два роки, тобто однолітки його, друзі та вороги, живі зараз, перебувають у розквіті сил, борються, продовжують його справу або, що теж буває, зрадили його, пішли в інший табір. А раз так — багато ще невідомо, чи зберігається у схованках людської пам'яті, у пачках старих листів, у недоступних архівах. Ще не склалася та сукупність думок, документів, спогадів, що зветься історичною правдою, — мало пройшло часу: вісімнадцять років від дня смерті Аун Сана. За ці роки його популярність ніяк не зменшилася — більше того, вона зростає з кожним днем. Аун Сан не лише національний герой Бірми, не лише вождь її – він символ боротьби за свободу. А тому сьогодні не лише друзі та продовжувачі його справи називають себе учнями та послідовниками Аун Сана, а й ті, яким чужі ідеї Аун Сана, користуються його ім'ям та славою для досягнення абсолютно зворотних цілей. І ті й інші знали Аун Сана особисто, на тому чи іншому етапі йшли разом із ним, на тому чи іншому етапі з ним не погоджувалися. Але зараз розбіжності забуті. Він став символом, пам'ятником із простягненою вперед рукою, що стоїть навпроти Політехнічного коледжу. Він втратив щось від Аун Сана - людини, з його нелегкою і часом суперечливою долею. Адже ніхто так, як Аун Сан, не відобразив всієї складності та труднощі шляху, яким йшло в цьому столітті бірманське суспільство. Але в цьому і є велич Аун Сана - вони нероздільні, бірманський народ та його вождь. І в одному ніколи не відступав Аун Сан - все своє життя він присвятив визволенню Бірми.
ㅤІ, нарешті, зауваження, що стосується вже структури книги. Кожен бірманець, народившись, отримує ім'я та з ним приставку Маун, що означає «молодший брат». Так до нього і звертаються у дитинстві та молодості. Наприклад, Аун Сана звали Маун Аун Сан. Коли бірманець піде працювати або стане студентом, його називатимуть, починаючи з Ко, наприклад, в університеті Аун Сана звали Ко Аун Саном; Ко означає «старший брат». У – приставка. що вказує на те, що її володар — людина шанована або принаймні, що, звертаючись до людини, ви хочете показати, що поважаєте її. Аун Сан став У Аун Саном, коли закінчив університет. У означає «дядько». Якщо бірманець йде на військову службу, до його імені починають додавати Бо - "офіцер". Бо Аун Саном Аун Сан став під час війни. Члени партії «Добама» — «Ми бірманці» називали себе такинами, панами, щоб наголосити, що господарі в країні вони, а не англійці. Отже, вступивши до партії такинів, Аун Сан став звати Такін Аун Саном. Але найбільше Аун Сан відомий у Бірмі під ім'ям Боджок Аун Сан, що означає «генерал Аун Сан». Так як він був тоді єдиним генералом у Бірмі, то й досі його часто називають просто боджоком. У Рангуні є вулиця Боджок і кожен знає, що це вулиця Аун Сана. Були в Аун Сана та інші імена, але про них буде розказано.
ㅤРозділи в цій книзі називаються однаково: Аун Сан. Тільки в заголовку першого розділу до імені його додано Маун. У другій - До. І так далі. Зрештою, це книга про життя бірманця, а система бірманських імен дозволяє без зайвих пояснень хоча б приблизно зрозуміти, що за людина перед тобою.
ㅤТе саме стосується і жіночих імен. Імена дівчат та молодих жінок починаються з Ma. Імена літніх, шановних жінок - з До.
ㅤІнші бірманські слова (я намагався вживати їх якнайменше) пояснені в тексті.
ㅤТому ця книга не тільки біографія Аун Сана, а й розповідь про Бірму, про її боротьбу за свободу, про генерала Бандула, про Золотого Яуна, про Сая Сана, якого повісили англійці, і про багато інших.
ㅤПисати її цікаво та складно. Цікаво, бо Бірма — чудова країна та історія її барвисте, трагічне та захоплююче, життя головного героя книги — Аун Сана схоже часом на пригодницький роман, часом на давньогрецьку трагедію. Складно, тому що в рік смерті Аун Сана, в 1947 році, йому було всього тридцять два роки, тобто однолітки його, друзі та вороги, живі зараз, перебувають у розквіті сил, борються, продовжують його справу або, що теж буває, зрадили його, пішли в інший табір. А раз так — багато ще невідомо, чи зберігається у схованках людської пам'яті, у пачках старих листів, у недоступних архівах. Ще не склалася та сукупність думок, документів, спогадів, що зветься історичною правдою, — мало пройшло часу: вісімнадцять років від дня смерті Аун Сана. За ці роки його популярність ніяк не зменшилася — більше того, вона зростає з кожним днем. Аун Сан не лише національний герой Бірми, не лише вождь її – він символ боротьби за свободу. А тому сьогодні не лише друзі та продовжувачі його справи називають себе учнями та послідовниками Аун Сана, а й ті, яким чужі ідеї Аун Сана, користуються його ім'ям та славою для досягнення абсолютно зворотних цілей. І ті й інші знали Аун Сана особисто, на тому чи іншому етапі йшли разом із ним, на тому чи іншому етапі з ним не погоджувалися. Але зараз розбіжності забуті. Він став символом, пам'ятником із простягненою вперед рукою, що стоїть навпроти Політехнічного коледжу. Він втратив щось від Аун Сана - людини, з його нелегкою і часом суперечливою долею. Адже ніхто так, як Аун Сан, не відобразив всієї складності та труднощі шляху, яким йшло в цьому столітті бірманське суспільство. Але в цьому і є велич Аун Сана - вони нероздільні, бірманський народ та його вождь. І в одному ніколи не відступав Аун Сан - все своє життя він присвятив визволенню Бірми.
ㅤІ, нарешті, зауваження, що стосується вже структури книги. Кожен бірманець, народившись, отримує ім'я та з ним приставку Маун, що означає «молодший брат». Так до нього і звертаються у дитинстві та молодості. Наприклад, Аун Сана звали Маун Аун Сан. Коли бірманець піде працювати або стане студентом, його називатимуть, починаючи з Ко, наприклад, в університеті Аун Сана звали Ко Аун Саном; Ко означає «старший брат». У – приставка. що вказує на те, що її володар — людина шанована або принаймні, що, звертаючись до людини, ви хочете показати, що поважаєте її. Аун Сан став У Аун Саном, коли закінчив університет. У означає «дядько». Якщо бірманець йде на військову службу, до його імені починають додавати Бо - "офіцер". Бо Аун Саном Аун Сан став під час війни. Члени партії «Добама» — «Ми бірманці» називали себе такинами, панами, щоб наголосити, що господарі в країні вони, а не англійці. Отже, вступивши до партії такинів, Аун Сан став звати Такін Аун Саном. Але найбільше Аун Сан відомий у Бірмі під ім'ям Боджок Аун Сан, що означає «генерал Аун Сан». Так як він був тоді єдиним генералом у Бірмі, то й досі його часто називають просто боджоком. У Рангуні є вулиця Боджок і кожен знає, що це вулиця Аун Сана. Були в Аун Сана та інші імена, але про них буде розказано.
ㅤРозділи в цій книзі називаються однаково: Аун Сан. Тільки в заголовку першого розділу до імені його додано Маун. У другій - До. І так далі. Зрештою, це книга про життя бірманця, а система бірманських імен дозволяє без зайвих пояснень хоча б приблизно зрозуміти, що за людина перед тобою.
ㅤТе саме стосується і жіночих імен. Імена дівчат та молодих жінок починаються з Ma. Імена літніх, шановних жінок - з До.
ㅤІнші бірманські слова (я намагався вживати їх якнайменше) пояснені в тексті.
